Місце риболовлі: Вірля
Початок риболовлі: трав. 30, 2015 19:00
Кінець риболовлі: трав. 29, 2015 14:50
Тип риболовлі: Поплавок, Фідер
Риба яку було спіймано | Вага, кг | шт. | на що клювало |
---|---|---|---|
Карась сріблястий | 7.000 | 25 | Мастирка, Опариш |
Червонопірка | 0.400 | 12 | Опариш |
Плітка | 0.400 | 10 | Опариш |
Трофеї | Вага, кг | на що взяло |
---|---|---|
Короп дзеркальний | 3 | Опариш |
Компаньйони: Андрій Попович, Женя.
Погода: тепло і безхмарно +24, не сильний вітер 4 м/с змінних напрямків в основному західний. А от вночі було доволі холодно десь +8. Тиск 740 мм. рт. ст..
Рівень води: мабуть норма.
Час ловлі: з 19:00 до 14:50. Вночі не ловив.
Місце: справа від будинку охорони на кутку ставка.
Вартість рибалки: 100 грн.
Зловлено: 8 кілограм риби. Десь 25 карасів(гарних!) і не менше плотви з чевонопіркою(не величких). Попадалось кілька карпиків в півкіло, які відразу ж топились. Також витягнув одного гарного дзеркального карпа десь на три кілограми.
Наживка: опариш на фідері і мастирка на вудці. Також було пару клювань на хробака і на кукурудзу. В Жені карасі клювали на мастирку
Прикормка: вся прикормка була використана мною з морозильника з попередньої рибалки Traper “karp-lin-karas”(з однойменним антрактантом), Traper Traper “Kapriowate wody stojace”, Traper “Big Fish lake”, варена ще з того року пшениця(з морозилки), варених горох і це все замішано на бустері Tandem Baits “краб-банан”. На другий день додав ще туди трохи сипухи карп-линь-карась і консервованої кукурудзи.
Снасті: фідер та махова вудка.
Прочитав на нашому форумі допис про те, що відкривається нова водойма для любительської ловлі. Відстань мене чомусь не злякала, я здзвонився з власником домовився про рибалку, знайшов собі компаньйонів і поїхав. Все просто, чи не так?)
Дорога до Кременця чудова, потім треба було проїхати десь 5 кілометрів через два села і ми на місці. Лише останні метрів 500 треба було їхати грунтовкою, а там дорога цілком ок.
Ставок являє собою довжелезний прямокутник, яких поділений між двома різними орендарями. Крайня біля села Савчиці частина відгородженна і там тупо розводиться якийсь товстолоб на продаж. Далі йде частина розміром в 9 гектарів з островом – саме тут ми й рибалали. І десь там далі біля села Кімнатка третя частина, що являє собою болотисті плавні. Там рибалять місцеві жителі.
Отже, ми зайняли свої місця. Я обрав собі прогалину поміж очеретом, не захотів чомусь ловити з спеціально побудованих пірсів. А от мої компаньйони захотіли ловити з дуже зручного чистого берегу без рослинності, там же було зручно розбити табір і палити багаття. Наперед скажу, що на відкритій воді у них клювало набагато гірше, ніж у мене. Тому вже зранку наступного дня вони перебрались по-ближче до латаття.
Після прикормлювання мій поплавочок затанцював і перша плотвиця забилась в садочку.
Пройшло трішки часу, сонечко помітно опустилось до крон дерев і у нас почав прокльовуватись карась. Гарний, жирний, сильний карась. З цікавою особливістю: у всіх карасів були чорні плавники. Вони чинили шалений опір на снастях і доставляли море радощів при виважуванні!
Одне лише шкода, що в переміжку з добротним карасем клювала плотва й краснопера. Цілу рибалку я провів в експериментах як відсікти дрібну рибу.
Також іноді проскакував короп, який нещадно топився у водах цього ж ставка. Весь був не великим, але попадались особини й по півкілограма. Цих карпів прямо тут і розводять в окремо відгороджених ставочках, годують, щоб потім переселяти у велику водойму.
З настанням темноти ще були клювання, але мої постійні читачі вже мабуть здогадались, що я пішов спати 🙂 Ну що я можу зробити з собою, коли я там люблю спати на природі, під відкритим зоряним небом. Ще й біля тихо потріскуючого багаття і в приємній компанії. Дивно, але вночі було чомусь дуже холодно, я кілька разів прокидався від холоду в ногах. Проблему вирішував просто тим, що підсовувався ближче до вогню.
Ранок був прекрасним. Чистесеньке небо, штиль. Саме час було працювати маховою вудкою, і вона не підвела. На прикормлене з вечора місце дійсно прийшли карасі і справно клювали. Правді кілька разів бої я програвав – ці лапті заводили снасть в очерет і там успішно все плутали й рвали. Ну нічого, за те було цікавіше рибалити. Ось, до речі, на наступній світлині найбільший карась цієї рибалки, ай красунчик!
Десь після сьомої ранку почав працювати і фідер. Кидав я точнісінько під стіну латаття перед собою. В якості наживки використовував лише опариш. Ставив кукурудзу Андрій — мав якісь не дуже впевнені тички. А от на опариша йшли карасі в перемішку з краснопіркою. Ловити фідером було доволі складно: кидати під самісінькі зарослі і уважно пильнувати, щоб риба, яка клюнула, не затягнула туда все оснащення. А потім ще й зуміти її виважити оминаючи весь прибережний очерет, екстрим ще той. Кілька дебелих карасів мною все-таки було втрачено під час виважування в заростях.
Тут варто написати, що господар ставка мені навіть допоміг дістати свої оснастки з очерету на своєму човнику, за що йому окреме спасибі.
Тим часом і у Андрія, який розташувався прямо біля мене, теж почало нарешті брати на фідер. Спочатку лише дрібна “біла” риба, а потім вже й карасі. А у Жені безвідмовно працювали спутники. Також він ловив на поплавчанками мастиркою і кукурудзою — клювало.
Оскільки кльов був хороший, то я навіть дозволив собі спокійно поснідати “на базі”, заздалегідь вийнявши всі вудки з води. Оце то розкіш) Зазвичай я сиджу над своїми снастями і пильную, щоб жодного клювання не пропустити.
У Андрія було три сильних клювання: два перших рази відразу обриви повідка 0.16. Я йому відразу сказав, що то карп і охрестив його “Григорієм” 🙂 На третій покльовці Андрій навіть почав боротись з рибиною і потримав її на гачку десь з хвилину, але толком розвернути так і не зумів. Карпенко дав дьору і все порвав. Чомусь тоді я вирішив про всяк випадок замінити повідок на 0.20 і додати до прикормки півбанки кукурудзи, не прогадав.
О 14:10 і у мене відбулось це клювання: шнур почало з тріском змотувати з котушки. Рибина тягнула в лілії. Я ледве її зупинив вже в тих зарослях і якимось дивом зумів витягти на чисту воду. Далі хвилин 10 керував вудилищем, щоб “Григорій” ходив колами переді мною і стомлювався. Було тяжко і страшно, кілька разів я думав, що все, кінець. Але керуючись здоровим ґлуздом і нормальними снастями, я потрішки почав таки його підтягувати до берегу. Андрій майстерно(з другого разу) підсачив рибину і трофей в моїх руках. Ура! Я молодець 🙂
Після цього у мене було відразу ж ще таке ж клювання, але прикрий схід відразу ж після підсічки. На цьому наша чудова риболовля і завершилась. Дивно, але господар нам сказав, що це ще поганий кльов, у порівнянні з іншими днями. Ну, не знаю, мені б завжди такий “поганий” кльов 🙂
Висновки:
P.S. після рибалки просто пройшовся по водоймі, щоб зробити кілька фоток. Гримнув по човні біля пірсу і в латаття почали бовтатись якісь монстри, що грілись на сонечку. Також бачив рибу, що вальяжно просто плавала біля поверхні, навіть встиг її кляцнути.
З радістю в коментарях відповім на ваші запитання.
Буду вдячним за “лайки” – це пряма підтримка цього сайту ↓↓↓ просто клікнути на кнопки соціальних мереж знизу ↓↓↓